26.05.2026 22:49
для всіх
22
    
  2 | 2  
 © Олександр Буй

Заповіт доньці

Заповіт доньці

Не печалься. Не місце журбі

Там, де нею уже не поможеш...

Я лишаю цю землю тобі!

Вірю: все збережеш і примножиш.


Пам’ятай моє щире «люблю»!

Хай не жив, як апостоли пишуть, –

Та у пе́кла тебе́ відмолю.

А про рай – самостійно вирішуй.


Між усіх креативних ідей

Не забудь про одну архаїчну:

Сій ділами добро між людей –

І воно пануватиме вічно.


Прагни сили в собі віднайти

За життя не здаватись без бою!

На шляху до твоєї мети

Я завжди буду поряд з тобою.



Київ, 2026

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2026 13:20  Світлана Рачинська => © 

Заповіт писати ніколи не рано, тим паче у наш час. Мій тато не написав мені його, не встиг. Але прочитавши, відчула що його заповіт мені був би саме таким… відчувається вся любов батьківського серця.