Постріл у кохання
Виходиш на полювання,
Де я – мов жива мішень.
Знущатися над коханням –
Для те́бе буде́нно вже.
Мій голос доносить вітер
Тобі як дороговка́з.
Та рано іще радіти.
Для пострілу ще не час.
Я ноти торкну вірша́ми –
І піснею полечу
Туди, де поза лана́ми
Потоки стрімкі течуть.
Розчиниться звук у небі,
В молитву втече душа...
Гнівити любов не треба.
Стріляти не поспішай!
Танцюють у пеклі танго
Чорти під церковний дзвін.
А як помирає ангел,
Куди потрапляє він?
Можливо, йому востаннє
Небеснії панотці
Пізнати дають кохання
На грішній землі оцій.
Київ, 2026
