Нова ідея або Трамп
Зі скарбниці « Політиканство»
Не вперше, сховавши горду ідентичність страхітливо,
Двоє нарочних, вислані «великим гуманістом»,
Вбачаючи своє в московії велике доброчинство,
Пишаються нИцим холуйством і власним рабським неуцтвом.
Ці посіпаки покручі від сатани-
Вдають, що виняткові віщуни.
Самі ж поживитись не проти,
І не турбують їх ні вади ні чесноти.
І ось ці два довірених посла
Завзято виконали завдання вождя,
Благословили задум у царя
Й везуть до Києва засаду із багна.
Повторно не забарилися до України
Глашатаї іграшкової війни,
І знову ці манкурти-імбецили
Привозять вчергове нам путінські бацили.
Мати добрі стосунки з вбивцею — Трампоцинізм,
Та «мира голуби» підносять це як гуманізм.
Дружити з вбивцею — це уподобитись йому,
І разом з ним підтримувати й зраду і пітьму.
Холуйство — ознака боягузтва у чужинцеві,
Та погляд їм виправили знову в Києві:
Зводили на екскурсію в Софію Київську,
Щоб Україну сприймали як Державу, а не витівку.
Американці прилаштувались до війни,
Навчились не соромитись безбожної ціни
Й використовують російську ядерну валізу —
Як «гуманізм», що прикриває Трампа- владну кризу.
Лиш викриття у владі державної корупції
Отруїло усе довкола, мов вовчі ягідки.
Та не зламати духу й сили нації —
Бо вирвемо із коренем злочинні наслідки!
На жаль, іде війна, то ж і для сміху й жартів приводу нема,
Та виродки із влади в унісон з хуйлом, хоч і жартома,
Завзято підтримали дурню про «Київський режим» —
Тепер у люда від «захоплення» не вистачає складних рим.
А поки що від самої москви і до уралу
Ерефія щодня тримає по брехливому хлєбалу,
А від уралу до владівостоку
Одержує і таврія і лукоморʼя у лукаву пику.
Трамп втратив зір у плині часу
І хитро москалям підіграє щоразу.
Не втямить, що в орків нема на перемогу шансу,
І не збагне: не віддамо ні Криму, ні Донбасу!
Весь світ вже знає, що українство не перемогти,
Нікому і нічого ми не винні —
І хай шаліють недруги від люті і брехні,
І йдуть, допоки не послали їх під три чорти!
Не зможе чорне нашестЯ й ордА
Згасити світло, щоб стала порожнинА
Не вИкресати нації козацької з душі гріхА,
Що з давна зветься славетна бАтьківщина.
В. С. Курзанцев