Поспiшай
Серед гiр, заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцювавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Гомонiли десь зорi здаля.
Обвиває, обкручує спокiй,
Нiжним дотиком пальцiв своїх.
Почуття, пронеслися, крiзь роки,
Залишившись в долонях моїх.
Тiльки лiто навколо шепоче:
"Поспiшай! Серце успiхiв хоче".
