Живий
Блисне світло й знову повна пустка,
В полі димно, люта м`ята в`яне…
Тихий грім свідомість не пропустить
Повз смертельну рану...
Темний ранок вже несе багрянець,
Пахне смертю і поріг і стеля…
Сіль і хліб на смак доволі пряні,
Ніби пил в пустелі...
Чую спів і скрегіт по металу,
Бачу синь і густоту прозору.
Дотик був, якого бракувало –
Це торкались зорі…
Я за мить відчув усе корисне.
Ще живий... допоки світло блисне...
Мирослав Манюк
15.03.2026
#кульгавий_сонет