Гамбіт
Ти вмієш у ду́шах читати.
В мою ж – написала сама
Приречення вічно кохати.
А щастя від то́го нема...
І погляд смарагдів зелених,
Глибоких, як той океан,
Щоразу готує для ме́не
Міцний і підступний капкан.
Образити легко поета,
А зрадити – легше іще.
Ого́рнуті сумом сюжети
Із серця не змити дощем –
Вони у вірша́х проростали,
Немов у снігу́ першоцвіт, –
І я зрозумів: не кохала,
А лиш розіграла гамбі́т...
Київ, 2026