Оповідання

Вони залишалися мертвими двісті років. І, тим не менш вони були живими. Вони не могли долетіти до...

Це був не перший вихід. Здається, третій. Тобто за паперами я вже майже ветеран тропи, а по факт...

- І як це бути одруженим з такою жінкою, в якій всі жінки одразу? – спитав Леверінг. - Приєм...

Хроніки болотяного лицаря: Кастинг у русалки, який пішов не за планом Вже й не згадаю, який то бу...

Це був кошмар. Причому винен у ньому я сам. Хоча тоді я ще щиро вважав себе стратегом логістичного р...

Джип їхав пустою дорогою, яка вела до пустого міста, що стояло на пустинному березі великої, бухт...

- Як сумно в таку пору року розгрібати горище, - сказала міс Елізабет Сімонс. – Не люблю я жо...

Обідаючи Сміт і Конвей невідомо з чого заговорили про невинність та про зло. -В тебе ко...

Я виїхав на Мотор-авеню вже під вечір і зразу ж помітив на протилежній стороні вулиці старого, що з...

Пам’ятаєте байки про Аарона Штоліця? Його прозвали Вампіром, тому що він працював ночами. ...

-Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!&raqu...

Гуляючи одного разу вечором дощаними доріжками приморського парку, ми, я і мій приятель Сід, поба...

Він їхав додому звивистими вуличками, радіючи погоді і захоплюючись тропічними деревами, що обсип...

Вогні над будівлею з облупленою вивіскою «Танцювальний зал Майрона» замиготіли, начебто...

Вам не вдасться збудувати Машину Часу, якщо ви не будете знати, куди саме ви хочете...

- Чи хотів би я – що? – перепитав він, лежачи розслаблено в темряві, з очима, звернут...

Дональду Харкінсу, дорогому другу, з любов’ю і ніжною пам’яттю. ...

1. Аж ніяк не найменше місце серед літаючих займає муха, якщо порівнювати її з кома...

Чужой был в неудовольствии. Раб перестал его слушаться. Раб вышел из повиновения, а как жить без св...

«Что поешь ты, гитарист, Щит с груди моей срывая, ..

Так склалося, що на зустріч із головним редактором відомого журналу я приїхав значно раніше. В оста...

Вночі Василь Степанович спав по...

Коровопаси. Іринці. - Ріж! – сказав Колька, похнюпившись та дивлячись, як Льоня відчикрижив гарний шматок його землі, залишивши й...

Вони були якісь дивні: кострубаті, сірі, геть не сочилися і не вилискували на сонці. Дід, ближче до полудня, обходячи вчергове садочок, дивувався і бурчав одноч...

Жила та була собі людина. Що про неї сказати? Тобто, про хлопця…Хіба що поглузувати! Народивс...

Как весело начинать новое повествованье! Как весело знакомиться с новым героем, его обли...

Бурхливий Гримливий потік розділяв світ неймовірно широким непереборним бар`єром, по інши...

Палке сонце зачепилося за гілку могутньої крони старого дуба, заливаючи все навкруги розпл...

Подорож короля Гюльві до Асгарду. Одного разу в ті далекі часи, коли ...

Янко, Тетянка і Миколка зібралися якось під вечір під дахом старого сараю і вели між собою таємничу...